Національний банк Румунії зберігає облікову ставку на рівні 6,50% у жовтні 2025 року

Центральний банк зберігає незмінними монетарні параметри Румунський монетарний орган 8 жовтня 2025 року оголосив про рішення зберегти базову процентну ставку без змін – на рівні 6,50% річних. Це рішення було прийнято на тлі значного зростання споживчих цін. Разом із ключовою ставкою, інші інструменти монетарної політики залишилися без змін: ставка за кредитами Lombard — 7,50%, ставка за депозитами — 5,50% на рік. Мінімальні резервні вимоги для банків, як у національній валюті, так і в іноземній, залишаються на поточному рівні. Ціни різко зросли у серпні Індекс споживчих цін продемонстрував різке прискорення влітку. Якщо у червні інфляція становила 5,66%, то в липні вона піднялася до 7,84%, а в серпні досягла 9,85%. Це стрімке зростання перевищило прогнози економістів і має дві головні причини: скасування граничних цін на електроенергію з 1 липня та підвищення непрямих податків у серпні. Підвищення цін на електроенергію стало найзначнішим фактором тиску на ціни. Базова інфляція рухалася тією ж висхідною траєкторією — зросла з 5,7% у червні до 7,9% у серпні. Підвищення ПДВ та акцизів майже повністю відобразилося у кінцевих споживчих цінах, що також було підсилено стійким попитом у певних секторах і високими інфляційними очікуваннями. Румунська економіка демонструє ознаки відновлення Другий квартал 2025 року приніс позитивні новини щодо економічного зростання. Валовий внутрішній продукт зріс на 1,2% порівняно з попереднім кварталом, тоді як у першому кварталі зростання становило лише 0,1%. У річному вимірі економіка збільшилася на 0,3%, що свідчить про стабілізацію. Економічна динаміка була підтримана насамперед експортом, який зростав швидше, ніж імпорт. Ця зміна сприяла скороченню зовнішніх дефіцитів. Водночас споживчий попит і інвестиції залишаються слабкими, внутрішній попит продовжує спадати. Зовнішні дефіцити скорочуються Одним із позитивних аспектів останніх тенденцій є зменшення торговельного дисбалансу. Темпи зростання дефіциту торговельного балансу уповільнилися в другому кварталі, а дефіцит поточного рахунку також зменшився. Експорт товарів і послуг перевищив імпорт, що створює передумови для поступового виправлення накопичених дисбалансів. Ринок праці зазнає коригувань Сфера зайнятості відображає поточну економічну невизначеність. Кількість працевлаштованих скоротилася в літні місяці, тоді як рівень безробіття залишався відносно стабільним — близько 6%. Зростання заробітної плати сповільнилося, а витрати на робочу силу в промисловості знизилися, хоча й залишаються високими. Фінансові ринки та обмінний курс Процентні ставки на міжбанківському ринку трохи знизилися за останні два місяці, але залишаються вищими, ніж навесні. Лей демонстрував помірні коливання щодо євро, що було зумовлено очікуваннями щодо монетарної політики США та внутрішніми фіскальними заходами. Порівняно з доларом національна валюта ослабла в серпні, але згодом відновила позиції. Приватне кредитування сповільнюється Темпи зростання кредитування компаній і населення сповільнилися в серпні до 8% річних, порівняно з 9,1% у червні. Сповільнення було зумовлене головним чином скороченням кредитів у леях, виданих компаніям. Частка кредитів у національній валюті в загальній структурі кредитування продовжила знижуватися до 69,3%. Короткострокові інфляційні перспективи Аналітики центрального банку прогнозують, що інфляція досягне свого піку наприкінці третього кварталу, а потім почне дуже повільно знижуватися. Ефекти літніх інфляційних шоків збережуться в короткостроковій перспективі, але заходи з фіскальної консолідації чинитимуть дезінфляційний тиск у середньостроковій. Бюджетне коригування 2025 року, яке, ймовірно, продовжиться у 2026-му, зменшить сукупний попит і сприятиме нормалізації цін. Значні зовнішні ризики Міжнародна ситуація залишається складною і непередбачуваною. Глобальні торговельні напруження, війна в Україні та нестабільність на Близькому Сході є основними джерелами невизначеності. Плани збільшення військових і інфраструктурних витрат у ЄС також вплинуть на румунську економіку. У цьому контексті залучення європейських фондів, зокрема з програми Next Generation EU, стає ключовим для пом’якшення негативних наслідків фіскальної консолідації. Стратегія центрального банку щодо стабільності Рішення зберегти процентні ставки без змін відображає прагнення монетарної влади забезпечити стабільність цін у середньостроковій перспективі, сприяючи сталому економічному зростанню. Національний банк підкреслює необхідність збалансованої економічної політики та структурних реформ для зміцнення стійкості румунської економіки. Установа постійно відстежує внутрішні й зовнішні події та готова коригувати монетарні інструменти для досягнення поставлених цілей. джерело: https://www.bnr.ro/24906-2025-10-08-hotararile-ca-al-bnr-pe-probleme-de-politica-monetara